На добраніч СМС


Знаєш, звідки у тебе на верхній губі улоговинка?
Це архангел палець приклав і сказав: “тс-с-с”…


Тихо падає сніг і тає,
Ти зараз далеко тебе не вистачає.
Якби хотілось на сніг перетворитись,
І на долоні твої спуститись…


Тому, що я тебе люблю,
Тому, що я тебе люблю як сніг
Останній і жаданий гріх,
Ти мені шепочи, що я забути мушу
Ні , я взяв з собою твою душу.
Вона лише зі мною і належить мені.
У добрі і підступному злі
У моєму здичавілому коханні.
Ти мій ангел!
Приречений і останній!


Сильний і добрий,
Мужній і ніжний,
Завжди привітний,
Будь мій коханий,
Хай твоє серденько
В радості квітне,
Щоб ми з тобою
Лиш щастя зазнали.


Ким є людина без кохання – кораблем з розірваним вітрилом, птахою із зламаним крилом в чужім краю, поетом, що згубив рифму, самотнім пілігримом, який заблукав на півдорозі між життям та вічністю.

Ти є вітрилом мого корабля
Кохання крилами для мене стало,
Ти Муза, пілігримова зоря
Ти є усе чого мені так бракувало.


Мені наснилась Ти у забутті вечірнього спокою
І зникли туги і жалі
І як ранковий дощ
Душа напоєна Тобою
Це в серці відгомін весни…
Мені наснилась Ти!


Моя любов до тебе не згасає!
Промінням сяє у твоїй красі.
Мов місяць у тумані виринає,
І мовби осінь постає в пітьмі.
Чарівні сльози капають невпинно,
з небес зривають листя в забутті
Моя любов мов чарівна перлина
загублена в троянди красоті.
Бо ти наповнюєш моє життя собою,
І лиш тобою я живу!
Твоє кохання збережу довіку,
І щастя наше в серці пронесу!


Якщо кохаєш ти мене то докажи свою любов
Ти до небес неси її
Ну докажи, що любиш знов
Кохатись хочу в пелюстках кохання
Світанок хочу у зірках
А чи можливе це моє бажання
Провести ніч у в спокусі і гріхах
Десь заблукати в мережеві цілунків
Забутись від ласкавих рук
Мені не треба дорогих дарунків
Лиш чути твого серця стук …