Надобраніч СМС


Час йде, а дівчина чекає. Якщо ти не передзвониш мені через 10 хвилин – батьком моєї дитини може стати хтось інший.


Тихо падає сніг і тає,
Ти зараз далеко тебе не вистачає.
Якби хотілось на сніг перетворитись,
І на долоні твої спуститись…


Мені потрібна тільки ти
мені потрібні твої сни
мені потрібні твої очі
проведені з тобою ночі
твоя рука в моїй руці
твій поцілунок на щоці
твій погляд, усмішка і сміх
ти моє щастя і мій гріх
моя зима, весна і літо
і біль усю водою змито
от сходить сонце зза гори
пітьма пішла
з’явилась ти…


Моя зима розділена з тобою
Прекрасніша від всіх на світі зим.
Ти взяв мене без підступу і бою,
А був таким відвертим й мовчазним.

Пригадую засніжені дороги,
Духм’яний смак гарячого вина
То не вино підкошувало ноги,
А губ твоїх всевладна глибина.

Я рук твоїх боятися не вміла –
Довіри птах між нами пролетів.
Була зима: холодна, сніжна, біла.
А ти мене, як липень, обігрів.

Я пам’ятаю запах поцілунків
І дотики, здавалось, неземні.
То був найбільший дар із подарунків,
Які б ти міг залишити мені.

Гарячий подих і сміливі руки.
Нема нікого – тільки я і ти.
Ти заховав мене від завірюхи,
Ти захистив мене від самоти.


Чому ти не поруч?
Чому не зі мною?
Чому віддаляєшся
знову і знову?
Чому розлучила нас
доля безсильна?
Чому не звела нас
любов невгасима?
Чому я не можу
тобі прошептіти
Три слова простих…
І навік полюбити!
А частинку любові
Тобі залишити?
Скажи, ЧОМУ?


Для когось це короткий строк, для когось дуже довгий! А я за цей час зрозумів, що не можу жити без тебе. Мені так тяжко без тебе! Я згадував твої губи, ніжні поцілунки, ласкаві руки, слова ті що ти мені казала. Мені тяжко без тебе. Дуже тяжко!


Твій голос – наче музика дощу,
Живе у серці і бентежно грає,
Здається в світі кращого не має,
Ніж надивитися на тебе досхочу.
Твоя поява – сонце серед ночі,
Що крізь туман промінчиками б’є,
Так щастя пробивається моє,
Бо серце, мов троянда пити хоче…


Ти залишив мені на пам’ять
Ту музику, що в небі грала,
Коли ми серед хмар літали,
Разом щасливі до безтями.
Вона звучить у моїм серці
Мінорним відгуком кохання,
І птахом зраненим бажання
Моє приречене несеться.
Небесна музика любові –
Вона луна в мені щоночі,
Коли до мене сон не хоче
Приходить, знов грає, знову.
І розриває сіру тишу,
І підійма чуття угору,
І розчиняє у просторах,
І ніжністю мене колише…