Смішні тости


Коли вступаєш в літо днів
Зоравши половину свого поля
Я хочу щоб засів Твій зеленів
Й ласкавою була до тебе доля
Щоб все що сіяно на ниві
Зросло і дало врожаї
Щоб були довгі і щасливі
І мрії і літа Твої.


Щоб у чоловіків завжди стояв…
Бокал налитого вина.
Щоб жінки завжди давали…
Їм допить його до дна!!!


Музики грайте, зачаруйте грою,
Нам вечір цей солодший від вина.
Жіночий одяг блищить, як зброя,
Так вип’єм за роззброєння до дна!


Зібрались друзі ми тут вперше,
дай Бог збиратись знов і знов,
щоб 3, 7, 21 ми піднімали за любов.
Бо світ тримається з любові
і тут немає місця зла,
Гора не сходиться з горою,
з душею сходиться душа.
так випєм за кохання чисте.
і за любов, як вперший раз,
бо не булоб її на світі
і не булоб на світі нас.


В одному далекому гірському селі закінчилися останні запаси їжі. Мешканці обрали сильного і відважного мисливця, дали йому найкраще рушницю, зібрали всі патрони і відправили на полювання.
Довго блукав мисливець по скелях, але так нікого і не вбив. Залишився в нього останній патрон. І раптом коли мисливець уже зневірився, він побачив на вершині найвищої скелі жирного гірського козла. Довго цілився мисливець і, нарешті, вистрілив … (Тут звичайно робиться пауза.)
А коли дим розсіявся, козел все також стояв на вершині …
Так вип’ємо ж за те, щоб наша дружба була настільки ж міцною, як лоб цього козла.


Я піднімаю цей тост за самих ніжних на землі. За тих створінь без яких не уявляю життя собі. П’ю за гарні очі, за ніжність ласкавою руки, за те що ви на світі є. За вас, коротше, МУЖИКИ!


Майже в кожній компанії настає момент, коли господарі готові вимовити сакраментальну фразу:
– Шановні гості, чи не набридли вам господарі?!..
Один господар навіть був змушений звернутися до гостям, які дуже засиділись з такою промовою:
– Гість – це добре! Гість – це чудово! Гість потрібен людині, як повітря! Але коли повітря входить і не виходить – людина задихається!
Щоб наші привітні господарі не задихнулися, пропоную по-хорошому розійтися!


На посту стоїть вартовий. Раптом він чує шурхіт.
– Стояти! Хто йде?!
– Та свій, з пляшкою …
– Свій? Проходь! А пляшка – стояти!
Вип’ємо, хлопці, за пильність!