Привітання з днем Козацтва


Нащадки славних козаків,
І січових стрільців,
І нині ви від ворогів
Бороните краї.


Міцні засмальцьовані руки
І м’язи тверді – наче дуб.
На білій, як день, вишиванці
Блищить українский тризуб.
В очах – крижана недовіра,
Як глобус блищить голова.
Давно не гуляла сокира
По вулицях міста Москва…
Зі Святом Захисника Вітчизни!


Ми вас вітаємо герої,
Що мир тримаєте в покої.
Найкращі в світі ви війська,
І дуже сильна в вас рука!
На захист перших вас завжди всі кличуть
Загрозу від країни відвернуть,
І щоб у злагоді жили жінки і діти,
Повинні ви іти в далеку путь.
І ми пишаємося Вами,
Своїми козаками.
Бажаєм вам сто років жить,
В житті ніколи не тужить!


Ти справжній воін, я це знаю!
Оберігаєш ти мене щодня
Без пушки, шаблі і коня!
Тебе сьогодні я вітаю,
Мій генерал, любов моя!


Голуби
В мами серце чомусь так боліло,
Німо билося у тривозі.
І подумати, бідна, не сміла,
Що біда в дім уже в дорозі.
А з Гуляйполя, з Гуляйполя
Чорним вороном звістка летіла:
Біль зламав колись сильну волю,
Обпалив він синочкові крила.
Чиясь байдужість і чорна зрада
Клювали поранене серце,
Не шукав ніде ради-поради…
Й хлюпав біль, як вода з відерця.
Тепер приходить лише в снах
До матері на погостини:
Його душа в далеких небесах,
Та ненька все чекає СИНА…
“Ти не страждай, матусю, я прошу,
Моя подруженька надійна,
Живи на цьому світі без плачу,
Мені тут затишно й спокійно.
Я голубом до тебе прилечу
І заберу твої тривоги,
У Бога я прощення попрошу,
Що обірвав життя дорогу.
Не забувай, матусю, і люби,
І вчинки праведні мої згадай,
Як прилетять до двору голуби –
Ти радо, як гостей, їх привітай”.
О доленько важка й святая!
У матінки надію не убий!
Щоранку сина виглядає,
А прилітають білі голуби…
Наталія Коростильова


Хай Чумацький Шлях зоріє,
Хай молитва душу гріє,
Хай Вкраїну навіки
Прославляють козаки!
Хай Покрова Пресвята
Серце щастям огорта,
І усім нам подарує
Довгі та благі літа!


Ти справжній воїн, я це знаю!
Зміг завоювати ти мене
Без гармати, шаблі й коня!
Тебе сьогодні я вітаю,
Мій отамане, любов ти моя.


У кожному з нас тече кров наших предків – вільних і незалежних козаків. Саме дух козацтва покоління за поколінням виховує у наших земляків патріотизм, національну свідомість, почуття гордості. Сили, козацької міці, здоров’я та непереможності тобі, козаче!