Ви знов сьогодні поряд з нами,
Та невблаганний плин років…
Гроза відлунює громами
В старих листах поміж рядків…
Умитий ранок зустрічає
Вже котрий мирний рік,
А друзі десь за небокраєм…
Лиш вічне полум’я палає,
Щоб душі зболені зігріть.
Вічний вогонь палає
Дзвонить у далі століть
Вічний вогонь закликає:
– Щастя живих бережіть!
Вічний вогонь клекоче:
Люди, не треба війни,
Щоб не вмирали дочки,
Сестри, брати, сини!
Вічний вогонь палає
Тужать берізки над ним
Вічний вогонь вимагає:
Миру і щастя живим!
Шановний ________!
Сердечно вітаємо Вас із славним
і дорогим всім нам святом, Днем Перемоги.
Ви – наша гордість і слава.
Велич Вашого подвигу непідвладна часові.
Земний уклін Вам і найглибша вдячність!
Прийміть побажання щастя і добра, здоров’я і бадьорості духу на довгі роки, незгасної любові рідних та близьких, всього українського народу.
Час і життя – вони безповоротні.
Перед минулим кожний з нас в боргу.
І день отой останній, безтурботний,
Дістався нам за дорогу ціну.
Його несли через буремні роки,
Нам часто снилися у сні, –
Той літній день, родина, мир і спокій, –
Цей найдорожчий спогад на війні.
За нього билися солдати до загину,
Він – плата і за тих, що полягли,
Він нам потрібний був за всяку ціну,
За нього ми вмирали і перемогли…
… Концтабори, могили свіжі, зони,
Хміль перемоги. Ми живі… Дійшли!..
Собі і рідним першим ешелоном
Той довоєнний день ми знову привезли.
Його шукав солдат і не знаходив, гинув,
В окопах перед боєм снився він у сні,
Він нам потрібний був за всяку ціну,
Його ми здобували на війні…
Дорогі ветерани!
Цього дня ми схиляємося у доземному поклоні перед нині живими, усіма тими, хто проніс через лихоліття війни любов до Батьківщини і бажання бачити її заможною та квітучою. Це вашим потом та кров’ю щедро зрошена наша батьківська земля, як у роки воєнного лихоліття, так і у важкі дні відбудови народного господарства.
Щиро бажаємо вам, дорогі ветерани, міцного здоров’я та довголіття.
Зі святом вас, із Днем Перемоги!
Розбийся, моя мріє,
Як сталева граната,
Осколки летіть і летіть,
І бийте, і ріжте,
Губіть
Загарбника-ката –
За горе і кривди,
За кров і за сльози!
Прокляття йому
За арешти, погрози!
Де щастя?
Де сонце?
Одне – царство тьми!
Наш кат, як господар,
Жорстокий!
А ми?
А ми – на отецькім обійсті –
Раби!
Хто знає
Ще більшої в світі
Ганьби?
Прийшов чужоземець
Зі зброєю в руках,
Кричить,
Наганяє
В серцях наших страх
І кращих людей
Мучить в концтаборах.
Коли вже засяє
Свободи зоря?
Засяє!
А ти не сиди, склавши руки.
В загони борців,
Щоб закінчились муки!
Щоб сонце зійшло, –
Знай обов’язок свій:
За щастя народне
Сміливіше –
В бій!
Довгождана Перемога
Нас до сонця підняла,
Нам осяяла дорогу
І снаги нам додала.
Темні сили ми розбили,
Назавжди здолавши гніт,
Перемога нам відкрила
Небувалий новий світ.
Спрямувала наші сили
На борню супроти зла,
Щоб цвіла і багатіла
Наша матінка-земля.
Цей дійсно святий день завжди викликає у мене почуття світлої радості, безмежної гордості за наш народ та гіркий сум водночас. Знаючи, якою великою ціною завойовано нашу Перемогу, я схиляю голову перед священною пам’яттю загиблих.
