З днем Вчителя


Велике щастя мати вчителя доброго, щирого, який навчає бути Людиною. Велике щастя мати мудрого, талановитого вчителя, який уміло передає нам свої знання та вміння. А найбільше щастя для вчителя – бачити у своїх учнях продовження себе. Вчитель пройшов крізь час, а час крізь нього. Чого вчив він нас? Як добрим бути і вдячним за добро, за хліб людський… І співчуття нас, і людяності вчив, хоча за людяність не платять. Ліниві хитруни ще й поглузують з доброти. Будь сильним, але й мудрим, багатим, але й щедрим він учив.


Уся шкільна наша родина щиро вас вітає.
Щастя, здоров’я й успіхів вам бажає,
Дай вам, Боже, ще довго молодіти,
Та й не одну осінь ще з нами зустріти.
За те тепло, що в серці нам вкладаєте,
Любов до рідної землі,
За те добро, якого нас навчаєте,
Спасибі, дорогі учителі!


Учителю! Ти йдеш по цій землі
І слід стає твій крок за кроком
Яскравим вогником у сутінках пітьми,
А все життя для тебе є уроком.
Ти бачиш те, що іншим не під силу,
І відповідь даєш на всі “чому?”
Ти не даремно тут, бо серце має крила,
Воно для всіх – віддать його кому?
Маленьким дітям, синьооким і чубатим,
Що ловлять погляд, кожен рух всяк час –
Це щастя вчителя – його багато,
І слід яскравий – вогник не погас.


До поки сонце світить з висоти,
Щебечуть птахи, зацвітають квіти,
Ми Вам життям бажаєм твердо йти,
І днем грядущим від душі радіти!
Хай щастя завжди супроводить Вас,
Людська повага й шана не минають,
А вашу мрію й працю повсякчас
Лиш визнання вінчають!


Вчителю мудрий,
Вчителю добрий,
Нас научили Ви,
Нас Ви ростили,
Дай Боже щастя,
Вам, справжня людина,
Щоб мали терпіння,
Щоб мали сили.
Добрий майстер у роботі
І порадник у житті,
Ви розрадите в скорботі,
Не забудете в біді,
Порадієте на святі,
І на дружбу Ви багаті,
До людей Ви – лиш з добром,
З святом Вас віта сьогодні
Весь наш дружній коллектив
Працьовиті, гарні, мужні
Будьте Ви! І повні сил!


Спасибі вам, учителі,
Що йдем сміливо по Землі,
Що знаєм все про океани,
І чули навіть про лимани…
За Трою і за Карфаген,
За бензохлоропропілен,
За НЕ і НІ, за двічі два,
За ваші теплії слова.
За всі знання, що дали нам,
За це ми ДЯКУЄМО Вам!


Пустували не раз і не два
І уроки зривати уміли
У вас боліла від нас голова,
Але ви все одно нас любили.


О, вчителі!
Невже ви не втомились
У юні душі сіяти зерно?
Для цього ви на світі і з’явились,
Щоб в учнях буйно проросло воно.
О, вчителі!
І слів не підібрати,
Епітетів, метафор, порівнянь,
Щоб вдячності рядочки проказати
За те, що щедро віддаєте нам.
О, вчителі !
Прекрасного ви гідні,
Бо вибрали в житті свою мету;
І нині я за всіх скажу: –
Спасибі, рідні,
За вашу місію подвижницьку й святу!